І. Науково-педагогічна структура
педагогічного дослідження об’єкту
Сучасне суспільство висуває нові вимоги до
школи, вчителя, учнів. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті учень
сучасної школи повинен володіти певними якостями:
·
гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях;
·
самостійно і критично мислити;
·
грамотно працювати з інформацією (вміти
збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, розв’язувати проблеми,
робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними
варіантами, розв’язання, встановлювати статистичні закономірності; робити
аргументовані висновки, використовувати їх для розв’язання нових проблем);
·
уміти самостійно працювати над розвитком
особистого, морального, інтелектуального, культурного рівня, збереження та
зміцнення здоров’я;
·
володіти комп’ютерною технікою,
використовувати її під час підготовки домашніх завдань.
У структурі змісту шкільної освіти хімія як
світоглядна дисципліна має забезпечити формування в учнів наукової картини
живої і неживої природи, розкрити роль хімічних знань у сфері промисловості і
культури, створення свідомої мотивації на здоровий спосіб життя, засвоєння норм
і правил екологічної етики.
І тому вибір проблеми, над якою я працюю це
– «Виховання в учнів інтересу до знань хімії, творчої самостійності в навчанні
та формування здорового способу життя» на сучасному етапі розвитку освіти є
досить актуальною.
Досвід свідчить, що від того, наскільки учні
зацікавлені предметом, залежить їхня активність на уроці, а від неї, у свою
чергу – ефективність самого уроку. Одним із головних напрямків даної проблеми є
підвищення рівня пізнавальної активності школярів, стимуляція в них навчальної
активності.
Мета дослідження полягає у теоретичному
обґрунтуванні нових методів, технологій і форм навчально-виховного процесу на
уроках хімії та позаурочний час. Саме хімія і предмети природничого циклу мають
величезні можливості для розвитку пізнавальних інтересів.
Мета хімічного дослідження – поглибити і
розширити знання учнів, сприяти розвитку здібностей та інтересів до природничих
дисциплін, формувати здоровий спосіб життя та самостійність. Одне із
найголовніших завдань хімічної освіти – розвиток в учнів хімічного мислення.
Навичок самостійного освоєння і критичного аналізу нових відомостей, вміння
будувати наукові гіпотези (нехай навіть наївні) і планування пошук доказів до
їх перевірки, що є найкращим показником рівня розвитку творчих здібностей,
підготовки до навчання в ВУЗі, науково-дослідній роботі. У якій би сфері
діяльності не працював випускник школи, він насамперед повинен бути екологічно
культурною людиною, а екологічна освіта молоді – це умова дальшого існування
суспільства.
Завдання педагога – навчити самостійно
бачити, визначати, розглядати та ставити проблеми.
Робота вчителя-педагога повинна будуватися
на логіці вирішення певних проблем, а не на логіці навальних дисциплін.
Із особистого досвіду я бачу, що більшість
учнів прагнуть максимального рівня творчості. Але через ряд причин, насамперед
різний темп оволодіння навчальним матеріалом, не всі це можуть зробити. Тому
виникає необхідність диференціювати допомогу учням, щоб сприяти їх
індивідуальному розвитку, формувати в них розвинуту пізнавальну потребу.
Однією з необхідних умов підвищення рівня
навчальних досягнень учнів є виховання інтересу до знань, творчої
самостійності, які стимулюють їх активність, спрямовану на оволодіння знаннями,
їх безперервне збагачення і застосування.
При проведенні уроків я намагаюся використовувати різні форми
проведення незалежно від теми, роблю навчальний матеріал цікавим і доступним,
таким, який викликає зацікавленість цієї теми. Під час використання форм і
методів розвитку пізнавального інтересу я створюю атмосферу відвертості й
доброзичливості, в якій кожен учень виявляє самостійність, не боячись ставити
будь-які запитання і висловлювати може, і неправильну, але власну думку.
Довірливе спілкування забезпечується
спокійною, доброзичливою атмосферою уроку.
Нині наша школа перебуває на стадії
інтенсивного розвитку, пошуку оптимальних шляхів методичного забезпечення та
ефективного впровадження і виховання, спрямованих на збереження, зміцнення
здоров’я дітей та учнівської молоді, формування культури здорового способу
життя, всебічного світогляду, профілактики тютюнопаління, алкоголю, наркотиків,
Віл/СНІДу, тощо.
І. Опис
досвіду
В своїй роботі найбільше практикую уроки,
побудовані за традиційною методикою із застосуванням елементів інтерактивного
навчання, при якому навчальний процес відбувається за умови постійної, активної
взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове,
навчання у співпраці), коли кожен учень і вчитель є рівноправними,
рівнозначними суб’єктами навчання. Використовую на уроках хімії інтерактивні
методи: «Займи позицію», «Прес», «Уявний мікрофон», «Коло думок», «Мозковий
штурм», «Виправ помилки у товариша» при проведенні тем: «Поширення і коло обіг
Оксисену в природі», «Застосування кисню, його біологічна роль» 7 клас –
«Будова атома. Склад атомних ядер» - 8 клас. «Класифікація хімічних реакцій» -
9 клас.
Ефективними формами є проблемні лекції і
семінари. Під час оглядової лекції я ставлю проблемні запитання. Плануючи їх
використання, заздалегідь обдумую характер нового матеріалу, передбачаю
моменти, найбільш зручні для постановки питання. Здійснюю неповний виклад
матеріалу, залишаючи учням самостійно заповнити «прогалини» під час осмислення
проблемних запитань та відповідей на них. Також я використовую розповіді,
бесіди, пояснення, інструктаж, роботу з підручником та додаткову літературою
при вивченні хімічних тем в усіх класах.
Так додаткову літературу використовую при
вивченні тем: «Кристалогідрати» - 9 клас; «Розчини. Утворення розчину» - 9
клас; «Життя та наукова діяльність Д.І. Мендилеєва» - 8 клас; «Застосування
заліза. Руйнування заліза в природних умовах» - 7 клас.
Метод експеримент застосовую при вивченні
тем: «Значення експериментального методу дослідження в хімії» - 8 клас;
«Практична робота №2 «Розв’язувння експериментальних задач» - 8 клас; «Практична
робота №3 «Добування кисню в лабораторії та вивчення його властивостей» - 7
клас; «Практична робота №5 «Розпізнавання неорганічних сполук» - 9 клас.
Перевіряю і оцінюю рівень сформованості
інтелекту (аналіз, синтез, порівняння) загально-навчальних і спеціальних умінь
(уміння спостерігати за хімічними об’єктами, готувати та демонструвати досліди
тощо).
Найчастішим на уроках хімії я використовую
проблемне навчання, при якому перед учнями створюю проблемні ситуації, які
дають можливість розвитку мислення у дітей, зацікавлює їх, так, як вони
аналізують цю проблему, усвідомлюючи невідоме для себе й шукають способи
вирішення проблеми. Тому проблемний урок сприяє інтенсивній розумовій діяльності,
що пов’язана з високою активністю пізнавальних процесів; увагою, сприйняттям,
уявою, запам’ятовуванням. Проблемний урок значно підвищує виховну силу
навчання, так, як висновки роблять самі учні. І знання здобуті в такий спосіб,
значно тісніше впливають на переконання, ніж засвоєння готових знань. Особливо
такі уроки ефективні в 10-11 класах.
Дуже часто на уроках хімії я використовую
частково-поміркований метод навчання. Репродуктивний метод, тобто засвоєння
навчальних досягнень учнів у результаті виконання дій за зразок алгоритму, я
застосовую при вивчені тем: «Застосування заліза. Руйнування заліза в природних
умовах» - 7 клас; «Розчинність речовин» - 9 клас; учні після повідомлення
рефератів, що підготували їх однокласники, записують застосування заліза та
розчинність речовин, та усно обґрунтовують руйнування заліза в природних
умовах.
Пошуковий метод спостерігається постійно на
всіх уроках. На кожному уроці учні активно мислять, при цьому розвиваючи свій
інтерес, мислительську активність, формують пошукові прийоми та операції. За
формою виявлення (зовнішній бік) ці уроки можна віднести до традиційних, проте
внутрішній бік характеризує їх як пошукові. Наприклад у 7 класі тема: «Хімічні
реакції та явища, що їх супроводжують», «Закон збереження маси речовин» - 7
клас, учні роблять висновки. Що суть хімічної реакції полягає в перегрупуванні
атомів. Під час хімічних реакцій атоми не зникають і не виникають з нічого.
Маса кожного атома також залишається сталою. Тому і загальна маса речовин не
змінюється.
Формування інтересів учнів до хімії здійснюю
організацією роботи учнів на уроці. Я ніколи не поділяю учнів за рівнем розвитку на групи в класі. Процес
навчання будую на реалізації індивідуальних і колективних здібностей,
можливостей, інтересу на розвиток їхніх природних потенціалів, спонукаю
школярів відстоювати власні позиції, а також відмовлятися від них, якщо вони не
вірні. Між учнями, які мають різні рівні розвитку, різні здібності, різні
хімічні інтереси, виникають інтелектуальні зв’язки, завдяки яким іде обмін інформацією,
обговорення хімічних проблем, спільний пошук їх розв’язання. Під час такого
спілкування знання одного стають надбанням іншого. Я слідкую за тим, щоб учні
працювали творчо, переходили від виконання менш складних завдань до більш
ускладнених, щоб учень був постійно змушеним тренувати не тільки пам'ять,
стільки здатність вирішувати завдання, які потребують самостійного міркування.
Навчальні досягнення з хімії здійснюю
систематично, поєднуючи поточний, тематичний і підсумковий контроль,
використовуючи при цьому різні форми і методи перевірки: індивідуальний,
фронтальний, бесіди, самостійні і контрольні роботи, тестову перевірку знань,
заповнення таблиць, які вимагають самостійності і наукової точності, чітких і
конкретних відповідей. При перевірці використовую хімічні диктанти, перфокарти,
індивідуальні картки, роздатковий матеріал, термінологічні картки для усної
відповіді. При закріпленні нової теми проводжу різні ігри, конкурси ерудитів,
кросворди, ребуси, схеми, тестування,
різнорівневі завдання, закінчення яких потребує власних способів розв’язку.
Основну функцію уроку я бачу в організації
творчої діяльності дітей. Активні методи навчання підвищують активність учнів,
враховують вікові особливості та нормалізують навчальне навантаження. Я до
мінімуму скорочую лекції з хімії, але широко використовую ігри, спостереження,
практичні заняття, проводячи уроки – експерименти, уроки-семінари.
Щоб розвивати інтерес учнів до хімії, я
перед початком розкриття теми пропоную учням цікаві дані або розповіді,
наприклад, під час вивчення теми: «Предмет хімії» - 7 клас; «Застосування
кисню, його біологічна роль».
Щоб процес навчання хімії був найбільш
результативний, я використовую ігри, які можуть зацікавити навіть самих пасивних
учнів. Робота ця проводиться в дусі доброзичливості, поваги, що дає можливість
висловлювати кожному думку, не боячись, бути засудженим, піднятим на сміх, або
просто зайвим у колі знавців. Також використовую ігри за принципом відомих:
·
«Поле чудес»
·
«Щасливий випадок»
·
«Крок вперед»
·
«Систематика»
·
«Логічний ланцюжок».
Як домашнє завдання я часто оголошую конкурс
на кращу казку для учнів 7 класів, наприклад по темі: «Оксиген. Склад молекули
і фізичні властивості кисню».
Я навчаю учнів самостійно здобувати знання,
читаю учням оповідання, а потім прошу поставити до прослуханого тексту якомога
більше таких запитань, відповіді на які містяться в тексті, а потім прошу учнів
поставити такі запитання, на які не має відповідей в прослуханому тексті.
Проводжу з учнями індивідуальні заняття, які
спрямовую на підвищення навчання учнів, працюю з учнями, що розпочали
дослідження з хімії, постійно намагаюся розвивати в учнів творчу самостійність.
Здорова людина життєрадісно й охоче виконує
обов’язки, покладені на неї життям і повністю реалізує свої фізичні й розумові
здібності, як не прикро з кожним роком здоровими є все менше і менше людей.
За даними Міністерства охорони здоров’я України,
захворюваність підлітків зросла на 13,9%. У нашому навчальному закладі
відпрацьовують технології побудови уроків хімії, біології, основ здоров’я, позакласних
заходів; тижнів здоров’я, декади хімії, біології та фізичної культури, де
формуються позитивні мотивації на здоровий спосіб життя. Впроваджується система
семінарів-тренінгів для учнів 7-11 класів із здорового способу життя,
профілактики шкідливих звичок.
На уроках хімії я працюю над спрямуванням
здорового середовища проживання людини, на гармонійний розвиток індивідуальних
здібностей учасників навчально-виховного процесу, становлення і розвиток
творчої, здатної до соціалізації, гуманістично спрямованої і фізично досконалої
особистості. Впроваджую принципово нові підходи до відновлення здоров’я, яке
розглядається як основна умова виконання людиною своїх біологічних, соціальних
функцій, як фундамент самореалізації особистості.
З цією метою учні 11-А класу зробили
презентації по темі «Хімія і навколишнє середовище…».
Косяк Ірина -
«Охорона навколишнього середовища по місту Кагарлику».
Шевченко
Віта – «Паськівський ставок і його місцевість».
Лук’янова Ірина –
«Охорона навколишнього середовища в Київській області».
Горюк
Вікторія – «Охорона навколишнього середовища по Україні».
